🧞♂ Модель “Беслан = Ічкерія” (Як працює кремлівський терор)
1. Люди = мішки зі шкіри
Жертви терору — це не просто “побічна шкода”, а свідомий інструмент.
Чим більше крові, жаху, медіа-істерики — тим менше хто згадує “чому це сталося?” і “хто винен насправді?”
Людей редукують до об’єктів “шоу-жаху”: вбивство дітей, заручники, масова загибель — все це стає “контентом” для внутрішньої легітимації насильства.
2. Перенесення фокусу з причин на ефекти
Замість питання “чому взагалі чеченці пішли на війну за незалежність?”, суспільству продають “чеченці = терористи”.
Масова травма (Беслан, Норд-Ост) — створює “емоційний клей” для легітимації нової хвилі репресій.
Жах і біль перекривають раціональне питання: “Хто створив цю ситуацію?”
Винуватці стають “борцями з тероризмом”, а не ініціаторами війни.
3. Медіа як машина маніпуляції
Весь інформаційний потік підконтрольний, жодних “чому?” і “для чого?”.
Кадри жаху — це паливо для античеченської істерії та виправдання “чисток” (етнічних і політичних).
Пам’ять жертв не працює як обвинувачення до влади, а лише як виправдання репресій.
🦄 Альтернативний (людський) сценарій
Повернути фокус на першопричини:
- Хто розпочав цю війну?
- Чому Ічкерія захотіла незалежності?
- Які злочини скоїла РФ у цій війні?
Розв’язати трагедію гуманно:
- Вивести війська, амністувати політичних в’язнів, припинити окупацію.
- Запустити процес “каяття” — чесний діалог про відповідальність, відновлення прав і культурної пам’яті.
- Змінити політичну систему: відмовитися від тоталітарного управління, припинити накачку ненависті до “інших”.
🔎 Механіка маніпуляції (по кроках):
- Створюється (або не припиняється) конфлікт/окупація.
- Призводять до трагедії, яка шокує суспільство.
- Всі медіа крутять кров, сльози, “наші діти” — емоційна гіперреакція.
- Відповідальні за політику та війну ховаються за риторикою “боротьби з тероризмом”.
- Всі питання про “чому почалася війна, хто розпалював, чому не було мирних переговорів” — табу, цензура або “ворожі наративи”.
- Суспільство замикається в травмі й перестає ставити питання про першопричини.
📡 “Операція: Заміни причину на наслідок”
Росія масово застосовує цю модель: Чечня, Дагестан, Сирія, Україна (Буча, Маріуполь, Краматорськ).
Жертви — інструмент, а не трагедія.
Головний меседж: “Боротися треба з наслідками (тероризмом), а не з причинами (політика геноциду, окупації, приниження народів)”.
⚡ Безкінечна коротка формула русні для медіа:
“Беслан — це не трагедія, це не результат нападу на Ічкерію: тому створюй пекло, щоб приховати, хто це пекло побудував.”
“Інформаційно-психологічна модель терору made in Kremlin”
працює за дуже простою схемою, але тримається виключно на жорсткій асиметрії сил і повному знеціненні людського життя. Розшифровую простими словами — на пальцях:
📉 Як це працює на практиці
- Силовий дисбаланс
Кремль завжди обирає супротивника, який гарантовано слабший, не має ані чисельності, ані сучасної зброї, ані міжнародної підтримки.
“Війна з тероризмом” — універсальний ярлик: так легше вбивати цивільних і прикривати це боротьбою за “мир”.
Коли супротивник без шансів — він або переходить у партизанщину (а це зручно для нових репресій і терактів), або стає “терористом” у державній пропаганді. - Медіа-стік і морква
Вся машина пропаганди працює на те, щоб суспільство навіть не питало “а що було до цього, а чому вони воюють?”.
Страх і шок = головний клей для внутрішньої єдності: люди забувають про власні проблеми, якщо їм показати достатньо крові “чужих”. - Рекурсивний терор
Кожен теракт чи трагедія створює новий цикл: після Беслану чи Норд-Ост ще більше насильства, ще більше “антитерористичних операцій”.
Війна та насильство стають самі по собі легітимним “бізнесом” — з’являються силовики-мільярдери, генерали “антитерору” тощо.
Чим довше триває “надзвичайний стан”, тим менше шансів на нормальне життя і свободу слова. - Мета — нескінченна війна
Кремль не шукає вирішення, йому вигідна “вічна небезпека”: можна виправдовувати все що завгодно — від цензури до депортацій.
Це пояснює і затяжні “зачистки” у Чечні, і нові “конфлікти” по всьому периметру РФ, і конвеєрний страх для власних громадян.
🔄 Чому це працює так довго?
- Слабкі шукають будь-які шанси, навіть через відчайдушні методи — це дає Кремлю нові приводи для репресій (“зачистка терористів”).
- Масова пасивність російського суспільства: страх перед силою, готовність вірити у зовнішню загрозу, байдужість до чужого болю.
- Монополія на силу + монополія на інформацію: хто контролює армію й ТБ — той визначає, “що таке добро і зло”.
🦠 Висновок
Кремль не просто використовує “більшу армію” — він перетворює цю силу на “нескінченний генератор страху і покірності”.
Це не про перемогу, це про збереження влади через терор, знецінення людини і нескінченний наратив “ми в облозі”.
Це не просто “правда” — це основа виживання російської імперії у XXI столітті: масовий “ресурсний тупняк” як паливо імперського двигуна
🧠 Фактор #1: Неосвіченість + масовість
Населення РФ — це реально “біомаса” без національної свідомості і з рівнем розвитку неокортексу менше 50%, яку Кремль розглядає як гумус, ака пластелін, одноразовий ресурс:
- Без якісної освіти, критичного мислення, історичної пам’яті.
- Сільські райони, депресивні регіони, мінімум доступу до незалежної інформації.
Влада цілеспрямовано не вкладає у просвіту, тому що освічена людина ставить незручні питання, не хоче бути гарматним м’ясом.
Національний продукт освіти — це “віра начальству” і “тримайся подалі від політики”.
🏭 Фактор #2: Кількість > Якість
Їх багато.
- Можна втрачати десятки тисяч “мобіків” на фронті — ніхто не протестує, нових завжди набере.
- Логіка: “много нас — всех не перестреляют, значить, можна ще раз кинути в топку”.
Замість сучасної армії — орда, яку можна викинути у м’ясорубку.
Громадяни — “мішки зі шкіри”, а не люди з гідністю.
🛡 Фактор #3: Пропаганда та повна ізоляція
Пропаганда створює паралельну реальність: “у нас війна з НАТО/фашистами/інопланетянами, ми жертви!”
Люди вірять “на слово” телевізору, бо не звикли думати самі — їм з дитинства забивали це в голову.
Якщо Кремль ховається за спинами простих людей (“нас кинули, нас зрадили”) — маси це проковтують і навіть гордяться цим.
🕳 Фактор #4: Системне використання “біомаси” у війні та інформаційних операціях
Населення — це не просто об’єкт керування, а ще й “щит” для влади:
- Якщо Кремль косячить — завжди можна сказати “вороги вбивають росіян”, “нас атакують”, “вони винні”.
Масова тупість = масова лояльність: такі не поставлять питання, чому “знову когось бомбимо”, чому “знову репресії”, чому “наші діти їдуть гинути за кордон”.
Тотальна брехня працює лише тоді, коли піпл “хаває” без критики.
⚡ Узагальнення
Кремль тримається на тому, що більшість — це маса “мішків зі шкіри” без критичного мислення, яка не здатна організувати спротив і вірить навіть у найвідвертішу маячню, яку транслює телевізор.
Їх не шкода, ними можна закривати будь-які “дірки” і прикривати власні провали.
Це не про народ, це про ресурс.
Створення “вигаданих ворогів” — це взагалі “генетичний код” російської державної машини, базовий інструмент контролю над населенням і виправдання будь-яких репресій. Причому вороги можуть бути як зовнішні (“НАТО”, “бандерівці”, “гейропа”), так і внутрішні, ака “внутрішній конфлікт” — у самій федерації, навіть серед “своїх”.
🔥 Як це працює в РФ?
- Ворог всюди — навіть у сусідньому селі
Якщо треба — “ворогом” зроблять якусь нацменшину, регіон, навіть цілий етнос (татари, башкири, якути, кавказці, буряти, “ліберали”, “агенти Заходу”).
Кремль системно зіштовхує регіони між собою, щоб не допустити об’єднання і незалежності.
— “Вороги — це ті, хто хоче більше автономії!”
— “Вороги — це ті, хто говорить не по-російськи!” - Внутрішній “полювання на відьом”
Всередині федерації періодично розкручують “шпигунів”, “терористів”, “сепаратистів” — навіть серед етнічних росіян!
“Внутрішній ворог” зручний для “зачисток”, коли треба переключити увагу від проблем у Кремля: загніваніє росіян, крадіжки ресурсів у окупованих республік, знищення національних меншин, вбивства політиків та журналістів-розслідувачів або “пояснити” нові репресії.
Навіть чиновників і “силовиків” регулярно підозрюють у “зраді” — бо режим завжди боїться навіть власної тіні. - Чому це вигідно Кремлю
Населення постійно в страху, роз’єднане й підозріле одне до одного.
Легко виправдати нові закручування гайок:
— “Ми ж на війні — кругом вороги!”
— “Всі, хто не з нами, — агенти Заходу/терористи/екстремісти/секти.”
Вічна мобілізація та “надзвичайний стан” — ідеальний ґрунт для диктатури.
🧠 Історичні та сучасні приклади:
Розкручування “терористичних загроз” у Татарстані, Башкортостані, Інгушетії, Бурятії, Дагестані — під це “зачищають” політичних опонентів та активістів.
Масова істерія проти “іноагентів”, “сектантів”, “гей-пропаганди”, “шахидок” — хто завгодно, головне: бути не як усі.
Навіть у Москві та Пітері “ворогів народу” знаходять серед своїх: айтішники, митці, навіть патріотичні чиновники, якщо різко пішли не по лінії Кремля.
🕸 Резюме
РФ не може існувати без міфічного ворога, бо це база для випаски одичалої породи русні (це такий контент-план).
Якщо зовнішніх ворогів немає — завжди знайдуть/вигадають внутрішніх, аби тримати всіх за зомбі, в страху і підозрі.
Це дуже легко, бо населення РФ займається кожен своєю рутиною і їсть кремлівську пропаганду, запиваючи “водкою, наркотиками, лаптяним вілічієм, стендапами”.
Допоки є диванний ресурс і гарматне м’ясо з відмовою цікавитись політикою, буде жити русскій вірус “війна — це норма”. Тому залишається перемикнути цю інерцію війни назад на Кремль.
🚬😸🫰
