Прикинь, LLReader — https://apps.apple.com/us/app/elevenreader-text-to-audio/id6479373050 <— клік роби. Закидаєш туди текст з будь-якої книжки — навіть про квантову механіку чи нейробіологію.
😝 Сидиш собі на унітазі або біжиш на пробіжці й просто слухаєш, як тобі реальність розкладають на атоми.🧩
А потім спілкуєшся з кимось — і бачиш людину наскрізь. По суті, перед тобою сидить хомо сапієнс, зібраний із набору атомів, з детермінованою поведінкою та психологічними межами особистості.
По-простому, ти можеш так прокачати свій світогляд, що все стане занадто зрозуміло й передбачувано. Бо кожна людина для тебе — як набір бази даних і рефлексів з органами, які все це реалізують у дію. І навіть більше — ти починаєш бачити межі психіки, сценарії поведінки, а іноді навіть… межі долі.
Я тут якраз показав чувака, який так зробив. Увімкни відео:
0–3 роки – Сприйняття як основа
1. Інтенсивне зростання мозку
Відбувається стрімкий нейрогенез і синаптогенез, які починаються ще в утробі й тривають після народження.
Активне мієлінування нервових волокон підвищує швидкість передачі нервових імпульсів.
2. Гормональні та біохімічні чинники
Гормон росту (GH) та нейротрофічні фактори (зокрема BDNF) стимулюють розвиток нервових клітин, сприяють формуванню нових зв’язків.
Висока концентрація окситоцину й вазопресину, що пов’язані з емоційним зв’язком (прив’язаністю) до батьків.
3. Наслідки для розвитку
Дитина «вбирає» інформацію без фільтрів: це стосується як мови і поведінкових шаблонів, так і емоційного фону дорослих.
Формується базис майбутньої емоційної та когнітивної сфери.
4–7 років – Уява та первинна логіка
1. Подальше розгалуження нейронних зв’язків
Тривають синаптогенез та починаються процеси синаптичного «прорідження» (pruning) – поступове видалення зайвих зв’язків, щоби підвищити ефективність нейронних мереж.
2. Гормональна підтримка розвитку
Мелатонін та кортизол починають чіткіше регулювати ритми сну та неспання, що впливає на увагу, настрій і здатність до навчання.
Гормони щитоподібної залози (T3, T4) також важливі для росту та енергетичного обміну, впливають на загальну активність мозку.
3. Особливості поведінки та пізнання
З’являється активна уява, яка допомагає опрацьовувати новий досвід.
Діти починають розуміти прості причинно-наслідкові зв’язки, однак багато що все ще засноване на емоційних реакціях і «магічному» мисленні.
8–12 років – Соціальна ідентичність
1. Оптимізація нейронних мереж
Триває синаптичне «прорідження» для кращої спеціалізації мозку в навчанні, мисленні та соціальній взаємодії.
Мієлінування у ділянках, пов’язаних з когнітивною функцією, набирає обертів, що покращує здатність швидко обробляти інформацію.
2. Гормональні зрушення напередодні підліткового віку
Може початися адренархе – збільшення вироблення андрогенів наднирниками (DHEA, DHEAS), яке передує статевому дозріванню.
Поступово змінюється секреція кортизолу, впливаючи на реакцію на стрес і формування реакцій «боротьби чи втечі».
3. Соціальна взаємодія
Посилюється увага до того, як дитину сприймають інші, зростає роль соціальних і групових норм.
Діти починають активно «шукати себе» у колективі, формувати особисті інтереси та цінності.
13–17 років – Перша хвиля вибору (емоційна)
1. Глобальні зміни в мозку
Відбувається вибухове статеве дозрівання: активізуються гіпоталамо-гіпофізарно-гонадна вісь, зростає вироблення тестостерону й естрогену.
Лімбічна система (зокрема, мигдалина) розвивається швидше, ніж префронтальна кора, посилюючи емоційну складову рішень.
2. Гормони, емоції та поведінка
Дофамін відіграє ключову роль у системі винагороди, що робить підлітків особливо чутливими до соціального схвалення та ризику.
Зміни рівнів серотоніну та кортизолу можуть зумовлювати часті зміни настрою та підвищену вразливість.
3. Особливості вибору та ризику
Характерні імпульсивні рішення, «пошук новизни» й підвищений інтерес до ризикованих ситуацій.
Соціальний тиск і важливість думки ровесників можуть упливати сильніше, ніж поради дорослих.
18–25 років – Другий ключовий період вибору (раціональний)
1. Дозрівання префронтальної кори
Активно розвиваються ділянки мозку, що відповідають за раціональне мислення, планування, самоконтроль і критичний аналіз.
Триває мієлінування асоціативних зон, що покращує ефективність взаємодії між різними відділами мозку.
2. Гормональна стабілізація
Рівні статевих гормонів стають відносно стабільними (порівняно з «бурями» підліткового віку).
Кортизол та дофамін усе ще можуть суттєво впливати на стрес і мотивацію, але разом із тим посилюються механізми саморегуляції.
3. Період глибоких трансформацій
Людина здатна вперше повністю «відділити» свої погляди й цінності від середовища, у якому виросла.
Великий потенціал для саморозвитку (залежно від оточення й особистих якостей).
25+ років – Повна інтеграція мозку
1. Зрілі нейронні мережі
Основні процеси формування та «прорідження» синапсів здебільшого завершені, а всі відділи мозку скоординовано працюють разом.
Мозок уже має усталені функціональні шляхи, але при цьому зберігається можливість нейропластичних змін у відповідь на новий досвід.
2. Гормональний фон дорослої людини
Рівні статевих гормонів, кортизолу, тиреоїдних гормонів та інших регуляторів стають більш-менш постійними (залежно від способу життя, харчування, рівня стресу).
Із віком поступово можуть знижуватися рівні деяких гормонів (наприклад, тестостерону в чоловіків, естрогену в жінок після менопаузи), що впливає на метаболізм та інші функції.
3. Можливості та обмеження
Зріла свідомість дає змогу ухвалювати рішення не лише на підставі емоцій, а й завдяки сформованим переконанням та критичному аналізу.
Нейропластичність знижена на 70% порівняно з дитячим і підлітковим періодами, але усвідомлені зусилля (навчання новим навичкам, зміна способу життя) можуть сприяти подальшому розвитку мозку.
