9 травня — День Європи. День гідності, миру й оновлення.

Поки на сході реве імперська шизофренія з парадами зомбі,
ми — вільні народи Європи — обираємо пам’ять без культів,
жертви без фальші, перемогу без істерики.

Для нас 9 травня — не марш “вєлічія”, а день, коли континент обрав інший шлях:
— замість сталінізму — людські права;
— замість культу війни — демократію;
— замість тортур — правосуддя.

Це день, коли Європа відмовилась бути колонією диктатур — і стала союзом націй.

Україна сьогодні платить найвищу ціну,
щоб стати повноправною частиною цієї Європи —
не географічно, а ціннісно.

Бо для нас День Європи — це:

право сміятись, а не славити катів;

будувати майбутнє, а не поклонятись муміям;

плекати свободу, а не вилизувати сапог.

9 травня — не зомбі-парад.
Це день живих.
День вибору.
День, коли ми кажемо: ми з Європою. Ми — Європа.