9 травня — День Європи. День гідності, миру й оновлення.
Поки на сході реве імперська шизофренія з парадами зомбі,
ми — вільні народи Європи — обираємо пам’ять без культів,
жертви без фальші, перемогу без істерики.
Для нас 9 травня — не марш “вєлічія”, а день, коли континент обрав інший шлях:
— замість сталінізму — людські права;
— замість культу війни — демократію;
— замість тортур — правосуддя.
Це день, коли Європа відмовилась бути колонією диктатур — і стала союзом націй.
Україна сьогодні платить найвищу ціну,
щоб стати повноправною частиною цієї Європи —
не географічно, а ціннісно.
Бо для нас День Європи — це:
право сміятись, а не славити катів;
будувати майбутнє, а не поклонятись муміям;
плекати свободу, а не вилизувати сапог.
9 травня — не зомбі-парад.
Це день живих.
День вибору.
День, коли ми кажемо: ми з Європою. Ми — Європа.